Відновлення енергетики України: спільні зусилля держави, бізнесу та міжнародних партнерів

Після масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури, спричинених російською агресією, Україна у 2025 році продовжує активне відновлення енергосистеми. Завдяки спільним діям держави, міжнародної спільноти та приватного бізнесу, відновлення генерації відбувається швидше, ніж очікувалося, а енергетичний сектор поступово зміцнює свої позиції.

Відновлення генерації та роль приватного бізнесу

У 2025 році компанія ДТЕК суттєво посилила свої зусилля з відновлення енергетичної інфраструктури. Протягом року було відновлено роботу п’яти теплових електростанцій, що дозволило не лише забезпечити внутрішні потреби, а й частково відновити експорт електроенергії до країн ЄС.

У період із січня по квітень 2025 року «ДТЕК Енерго» інвестувала понад 1,6 млрд грн у ремонт і відновлення теплоелектростанцій, які постраждали внаслідок масованих обстрілів. Ці кошти спрямовано на відновлення критичних енергоблоків, систем управління та підвищення ефективності роботи станцій.

Паралельно компанія розвиває напрям відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). У 2025 році ДТЕК планує запустити шість установок зберігання енергії (energy storage systems) загальною потужністю 200 МВт, інвестуючи 140 млн євро у цей проєкт. Впровадження сучасних систем накопичення допоможе стабілізувати енергосистему в періоди пікового споживання та зменшити залежність від погодних умов, що впливають на виробництво з ВДЕ.

Крім того, компанія розпочала будівництво Полтавської вітрової електростанції потужністю 650 МВт — одного з найбільших вітропарків в Україні. Реалізація цього проєкту сприятиме зменшенню частки викопного палива в енергобалансі, розвитку регіональної економіки та підвищенню енергетичної незалежності країни.

Ядерна генерація як опора енергетичної стабільності

Важливу роль у забезпеченні стабільності енергосистеми продовжує відігравати атомна енергетика, яка покриває близько 60% споживання електроенергії в Україні. У лютому 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє придбати два реактори ВВЕР-1000 у Болгарії для добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Угода, оцінена приблизно у 600 млн євро, має стратегічне значення для зміцнення енергетичної незалежності держави.

Реактори були виготовлені понад 20 років тому для болгарської АЕС «Белене» російською компанією “Атомстройекспорт”, але проєкт було зупинено ще у 2012 році. Тривалі переговори між урядами України та Болгарії завершилися успішно — у 2025 році угода отримала схвалення українського парламенту.

Втім, серед експертів і політиків точаться дискусії. Частина фахівців наголошує, що придбані реактори можуть потребувати модернізації та адаптації під сучасні технологічні стандарти. Також виникають питання щодо сумісності із паливом американської компанії Westinghouse, яке використовується на українських АЕС, та дотримання міжнародних стандартів ядерної безпеки.

Попри ці виклики, угода розглядається як крок до посилення власного енергетичного потенціалу України та зниження залежності від імпорту електроенергії.

Партнерство з міжнародною спільнотою

Відновлення енергетики України неможливе без підтримки міжнародних партнерів. Європейський Союз, США, Японія та інші країни надають технічну, фінансову та гуманітарну допомогу, спрямовану на реконструкцію енергетичних об’єктів і впровадження сучасних технологій у сфері енергоефективності.

Міжнародні проєкти включають як постачання обладнання для відновлення пошкоджених ліній електропередач, так і інвестиції у відновлювану енергетику, що формує основу сталого розвитку галузі після війни.